Пшениця є основною хлібною культурою, що вирощується в Україні, якими б не були погодні та економічні умови.
Технологія вирощування основної зернової культури – озимої пшениці, як і інших с/г культур, тільки тоді буде ефективною, якщо вона буде гармонійно працювати в системі: грунтово-кліматичний потенціал – рівень родючості грунту – попередник – сорт – строки сівби – норми висіву – збалансована система живлення, збалансований фінансовий стан агрофітоценозу – раціональний обробіток грунту і збір врожаю.
Сучасні високопродуктивні сорти озимих зернових культур відзначаються підвищеними вимогами до попередників, родючості грунту, наявності вологи та чистоти поля від бур’янів.
Суворе дотримання усіх без винятку агротехнічних прийомів забезпечує одержання високих врожаїв з відповідною якістю зерна.
Якісна підготовка грунту – це основа для всього технологічного комплеку заходів по вирощуванню озимих зернових.
Обробіток грунту під озимі повинен бути диференційованим – відповідно до грунтових і погодних умов, попередників, термінів їх збирання, окультуреності поля, технічного забезпечення господарства. Озима пшениця вибаглива до наявності в грунті поживних речовин, а також до реакції грунтового середовища. Норму добрив розраховують з урахуванням попередника, механічного складу грунту, забезпеченості його живильними речовинами і запланованого врожаю.
Основне завдання обробітку грунту – нагромадження і збереження вологи для одержання повноцінних сходів, доброго розвитку та укоріненя рослин з осені.
До значного зниження продуктивності озимої пшениці призводять розміщення її повторно після неї самої. Добрими попередниками є культури раннього прибирання, після яких на полі знижується забур'яненість, зменшується можливість поширення хвороб і шкідників, а в грунті накопичуються легкозасвоювані поживні речовини. До таких попередників відносяться багаторічні і однорічні трави, зернобобові, кукурудза на зелений корм, а також гречка, кукурудза на силос, ріпак, рання і середньостигла картопля. Пшеницю можна сіяти після вівса, оскільки він не уражається кореневою гниллю і залишає більш якісні поживні залишки порівняно з іншими зерновими культурами. Повторно засівати поле озимою пшеницею можна через два роки, коли під дією корисної мікрофлори грунт очиститься від більшості хвороб і шкідників. Не слід розміщувати її після ячменю через поразку кореневою гниллю.
Посів здоровим насінням – важлива умова одержання високого врожаю. Заражене зерно є основним джерелом інфекції для багатьох шкодочинних організмів (сажкові, кореневі гнилі, стеблові гнилі, тощо). Саме тому потрібно зробити все можливе, щоб ця інфекція не стала причиною загибелі наступного врожаю. Оздоровлення насіння досягається протруєнням його хімічними засобами (пестицидами), ефективними проти інфекцій та хвороб, що визначається за допомогою аналітичних досліджень які проводить Державна установа «Тернопільська обласна фітосанітарна лабораторія».
Протруєння насіння з точки зору охорони навколишнього середовища є найбільш екологічно прийнятним методом захисту посівів.
Ринок фунгіцидних препаратів – протруйників дуже великий і різноманітний. Кожна група препаратів має свій спектр і характер дії на шкідливі організми. При виборі протруйників необхідно звертати увагу на хвороби, проти яких буде застосовуватись той чи інший препарат. Не слід забувати і про те, що за умов застосування з року в рік одного і того самого препарату може виникнути привикання патогену до діючої речовини.
Ефективність протруйників в значній мірі залежить від якості протруєння. Слід дотримуватися рекомендованих норм витрат препаратів. При зменшенні їх не досягається бажаного ефекту, а завищення норми призводить до зниження схожості насіння.
Догляд за посівами передбачає підживлення азотними добривами, захист від шкідників, хвороб і бур'янів.
Сучасна технологія виробництва зернових культур базується на помітному збільшенні енерговитрат на техніку, добрива, пестициди та ін. Тому по-господарськи правильне використання енергії необхідно розглядати як одну з важливих умов збільшення виробництва продукції сільського господарства.
З метою зменшення забруднення навколишнього середовища слід ретельно розраховувати дози добрив, вибирати правильні строки і способи їх внесення. При розрахунках доз добрив важливо враховувати як біологію рослин і розміри запланованого врожаю, так і грунтово-кліматичні умови.
Раціональне господарювання на землі – головний фактор її процвітання, природа – національне багатство, її охорона – всенародна справа. Боротьба за екологічну безпеку повинна розглядатись як одне з найвідповідальніших завдань спеціалістів усіх галузей народного господарства
Завідувач відділу аналітики
пестицидів, агрохімікатів
Державної установи «Тернопільська
обласна фітосанітарна лабораторія»
Гоц А.В.
