Бура гниль картоплі
Збудником бурої гнилі картоплі є бактерія Ralstonia solanacerum ( Smith) Yabuuchi et al, включена до переліку регульованих шкідливих організмів списку А -1 (наказ від 16.07.2019 № 397 Про внесення змін до Переліку РШО).
Симптоми бурої гнилі картоплі: виділення бактеріального ексудату з розрізу судинних тканин (А) і вічок (В) та зів’ялі рослини в полі (С)
Біологія
R. solanacerum – це поліфаг, який уражує рослини з різних ботанічних родин (до 200 видів рослин), особливо чутливими є пасльонові: картопля, томати, тютюн та інші. Зараження рослин бактеріями відбувається через ушкоджене коріння, рани на стеблах. У рослині бактерії рухаються по судинах, цей процес прискорюється при підвищеній температурі. Закупорювання бактеріями судин – головна причина в’янення рослин. При зниженій температурі збудник може знаходитись у латентному стані і заражати бульби наступної рослини або симптоми ураження проявляються слабко. На відміну від інших фітопатогенних бактерій збудник бурої гнилі картоплі може довгий час зберігатись у ґрунті, але не накопичується у ньому.
Біологія збудника
Клітини бактерії R. Solanacearum — це короткі, грам-негативні палички, з’єднані попарно або в короткі ланцюжки, розмір їх 0,5х1,5 мкм, рухомі з одним полярним джгутиком, спор не утворюють. На картопляному агарі колонії маленькі, неправильно круглі, гладенькі, сірі, які поступово темніють внаслідок виділення меланіну. Вірулентні колонії слизисті, мають слабо виражений рожевий центр і світлі краї, колонії авірулентних культур — округлі, темно-червоні зі світлими краями.
Симптоми ураження
Перші ознаки ураження хвороби на картоплі з’являються у фазу цвітіння — початку формування бульб. Це в’янення частини стебла або однієї сторони листка з втратою тургору вдень та з відновленням його вночі. Рослини раптово в’януть, листки жовтіють і зморщуються, а черешки листків і стебла поникають. Але за швидкого в’янення колір листя майже не змінюється, а лише пізніше стає бурим. Типовою ознакою для бурої гнилі є характерне потемніння судин провідної системи від світло-жовтого до інтенсивно-коричневого кольору. На поперечних зрізах судини мають бурий колір, а під час сильного розвитку при надавлюванні з них витікає тягуча брудно-бура рідина. При витримуванні зрізу інфікованого стебла у воді спостерігається спонтанне витікання білого чи світло-жовтого бактеріального слизу. Таке виділення є характерною ознакою бурої гнилі й не зустрічається в інших бактерій-патогенів картоплі.
При розрізі уражених бульб картоплі видно потемніння судинних пучків. Уражене судинне кільце має сірий, інколи бурий колір. Вічка уражених бульб стають темно-червоними або коричневими.
Способи поширення
Джерелом інфекції збудника є ґрунт, уражені рослинні рештки і насіннєвий матеріал. Резерваторами інфекції є бур’яни з родин пасльонових, бобових, мальвових.
У бульби нового врожаю бактерія потрапляє через пошкодження на коренях і стеблах, а також через вічка і столони. Розповсюдженню хвороби в польових умовах сприяють комахи та нематоди.
Природне поширення R. solanacearum повільне і відбувається на обмеженій відстані. Більша частина міжнародного поширення зумовлена перевезеннями насіннєвої картоплі та інших рослинних вантажів. Бульби з прихованою зараженістю вважають ймовірним джерелом поширення інфекції.
Увага!!!
У разі виявлення регульованих шкідливих організмів просимо звернутися в Державну установу "Тернопільська обласна фітосанітарна лабораторія" за адресою:
- м. Тернопіль, вул. Текстильна, 6, тел. (0352) 22-36-27
