Свято встановлене на честь ухвалення Верховною Радою УРСР 24 серпня 1991 року Акта проголошення незалежності України – політико-правового документа, що закріпив новий статус держави, передає Укрінформ.
До своєї незалежності Україна йшла довгим шляхом. Його початки сягають Антської держави та об’єднання полян Русі, згодом – Київської Русі. Після розпаду Київської держави традиції державності успадкувало Галицько-Волинське князівство, пізніше – Литовсько-Руське князівство, у складі якого Київська і Волинська землі мали широку автономію.
У XVII столітті на українських землях постала Козацька держава. Понад сто років козаки вели боротьбу за незалежність, однак у XVIII ст. державність було втрачено, і територія України опинилася в межах Російської та Австрійської імперій майже на два століття.
У XIX – на початку XX ст. розгорнувся український національний рух, що привів до Української революції 1917–1921 років. Центральна Рада своїм ІІІ Універсалом проголосила створення Української Народної Республіки, а IV Універсалом – її незалежність. У 1919 році Акт Злуки засвідчив соборність українських земель, однак УНР проіснувала недовго, і державність було втрачено до кінця ХХ ст.
Після серпневого путчу в Москві позачергова сесія Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 року проголосила незалежність України та створення самостійної держави з неподільною й недоторканною територією, на якій діють виключно Конституція і закони України.
Остаточно цей статус закріпив загальнонаціональний референдум 1 грудня 1991 року, коли 90,32% громадян підтримали незалежність.
Цього року найбільше національне свято Україна вчетверте відзначає в умовах повномасштабної війни, яку Росія розв’язала проти українського народу.
