^ Наверх

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

Державна установа "Тернопільська обласна фітосанітарна лабораторія"

Уточнюючий прогноз появи та шкідливості у посівах с/г культур шкідників і хвороб в господарствах Тернопільської області на вегетаційний період 2014 року

17 квітня 2014, 12:12

Багатоїдні шкідники

 Виживання ґрунтоживучих шкідників за період перезимівлі становить 80,0-  88,0%, при середній чисельності дротяників 0,8 екз/кв.м., червневих  хрущів – 0,4 екз/кв.м., озимої совки 0,5 екз/кв.м., що на рівні показників  минулого року. Проте, звертає увагу підвищення чисельності личинок   травневих хрущів до 0,7 екз/кв.м., які перезимували.

 Впродовж вегетаційного періоду за умовах теплої з достатнім зволоженням  погоди, прогнозується істотна шкідливість даних фітофагів в посівах с/г  культур, при відсутності контролю за їх розвитком.

 Особливо небезпечними будуть дротяники і несправжні дротяники в посівах  кукурудзи, оскільки вразливість даної культури пояснюється тим, що час  сівби і проростання насіння співпадає з періодом активного виходу  шкідників у верхні шари ґрунту.

Крім того, беручи до уваги, що прохолодна погода другої декади квітня, на більшості площ стримувала сівбу ярих культур, тому існує загроза значних пошкоджень їх ґрунтовими шкідниками.

Виживання жуків піщаного мідляка, яких після перезимівлі складає 82% популяції, при середній чисельності 0,3 екз/кв.м., відповідає показникам минулого року.

Жуки мідляка особливо будуть небезпечні навесні для сходів просапних, технічних і овочевих культур. Проте, шкідливість їх спостерігатиметься на окремих площах культурних рослин. 

Виживання гусениць листогризучих совок (капустяна, С-чорне, гамма, бавовникова) становить 80-84%, за середньої чисельності 0,4-0,5 екз/кв.м., що відповідає показникам минулого року.

Наявна кількість перезимувалих фаз листогризучих совок  достатня, щоб  при оптимальному співвідношенні тепла та опадів впродовж вегетаційного періоду, забезпечити реалізацію потенційної плодючості та завдати  гусеницям відчутної шкоди в посівах с/г культур.

Слід відмітити зростання ареалу заселення бавовникової совки, яка за умов підвищеного ГТК впродовж вегетаційного періоду спроможна завдати відчутної шкоди посівам с/г культур.

 При проведенні контрольних весняних розкопок зимуючих пронімф  лучного метелика на орних землях не виявлено. Лише в окремому  осередку неорних земель (Борщівський район) виявлено зимуючий запас  лучного метелика місцевої популяції - 0,3 екз/кв.м., виживання якого за  зимовий період становить 70%.

В поточному році інтенсивне розповсюдження і розмноження лучного метелика місцевої популяції малоймовірне. Однак не виключається можливість зальоту на територію області популяції з інших регіонів та створення окремих осередків з підвищеною чисельністю даного фітофага.

Погодні умови зимового періоду сприяли добрій перезимівлі мишоподібних гризунів. Загибель їх за період перезимівлі становить 32%.  На посівах озимих культур середня чисельність гризунів утримується на рівні нижче ЕПШ - 2,2-2,3 жилих колоній/га, на посівах багаторічних трав нараховується в середньому - 4,3 жилих колоній/га. Тому, зберігається небезпека пошкодження посівів с/г культур мишоподібними гризунами, оскільки чисельність, яка збереглась зростатиме, за рахунок міграції з природних резервацій та внаслідок їх розмноження.

Шкідники та хвороби зернових культур

На посівах озимих зернових, розміщених по стерньових попередниках, дохарчовуватимуться личинки хлібної жужелиці. Виживання шкідника за зимовий період становить 83% при чисельності 0,4-0,5 екз/кв.м. та заселенні 17,5% площ.

Активному живленню личинок жужелиці у весняний період, а також восени сприятиме тепла з достатньою вологозабезпеченістю ґрунту погода. Зважаючи на підвищену чисельність личинок, у порівнянні з минулим роком, прогнозується зростання осередків шкідливості хлібної жужелиці в посівах озимини.

         Продовжуватимуть вихід з місць зимівлі хлібні клопи, а при настанні впродовж 3-4 діб середньодобової температури 16-17оС і вище, дані шкідники перелітатимуть у посіви озимих зернових культур. За даними весняних контрольних обстежень вижило 82% популяції шкідника, при чисельності 0,3-0,5 екз/кв.м.

         За стрімкого наростанням тепла, можливе раннє і дружне мігрування клопів на посіви зернових культур.

         В останні роки в агроценозах Тернопільської області спостерігається підвищення чисельності та тенденція розширення ареалу шкідливості хлібних клопів, зокрема збільшення питомої частки шкідливої черепашки серед інших видів клопів. Це зумовлено позитивним впливом на розвиток шкідника екологічних (жарка погода у весняно-літній період) та трофічних (покращення кормової бази через збільшення частки посівів зернових культур у сівозмінах) чинників. Тому, незважаючи на допорогову чисельність хлібних клопів на території області, в разі сприятливих умов не виключена можливість виникнення осередків підвищеної чисельності та шкідливості ,що матиме господарське значення.

Негативний вплив дорослої стадії черепашки на врожайність пшениці очікується головним чином на площах, прилеглих до лісів та полезахисних лісосмуг. В разі незадовільного стану посівів озимини і пересіву її ярими пшеницею та ячменем, в подальшому може посилитись необхідність в захисті посівів, окрім озимої пшениці, ярих колосових культур.

         Також, за результатами весняних контрольних розкопок виявлено виживання 82% зимуючого запасу хлібних жуків, за підвищеної чисельності в місцях зимівлі 0,4-0,5 екз/кв.м. За багаторічні роки спостережень чисельність даних фітофагів утримувалася на допороговому рівні. Проте, в останні три роки, впродовж вегетаційного періоду спостерігалося збільшення чисельності та шкідливості хлібних жуків, що зумовлено, як і у випадку вищеописаних хлібних клопів, комплексом дії екологічних та трофічних чинників.

Оскільки загибель за зимовий період хлібних жуків не була значною, тому при сприятливих погодних умовах збережеться тенденція росту заселеності посівів зернових колосових культур даним видом шкідників. Характер шкідливості хлібних жуків їх буде осередковим.

         Через підвищений температурний режим, відсутність опадів спостерігається активне заселення та пошкодження озимих зернових культур хлібною смугастою блішкою, п’явицею, попелицями та цикадками. Виживання даних шкідників за період перезимівлі становить 82-84%. Тому, впродовж вегетації можлива підвищена шкодочинність даних фітофагів, особливо в посівах ярих зернових культур.

         Крім того, в  посівах озимих зернових культур виявлено перезараження рослин збудниками борошнистої роси та септоріозу. Враховуючи, що з осені на значній частині площ було нагромаджено значну кількість інфекції вищенаведених хвороб, то за умов теплої дощової погоди впродовж весняно-літного періоду, можна очікувати масового розвитку даних захворювань в посівах зернових культур.

         Погодні умови, що склалися впродовж першої половини весняного періоду, сприяли ранньому прояву піренофорозу в посівах озимої пшениці.

         За умов достатнього волого- та теплозабезпечення, спостерігатиметься інтенсивний розвиток та масове поширення даного захворювання в посівах озимої та ярої пшениці. 

Шкідники і хвороби технічних культур

         Виживання сірого бурякового довгоносика за зимовий період становить 83%, чисельність його у місцях зимівлі – 0,3-0,5 екз/кв.м. В даний період триває вихід шкідника з місць зимівлі. При сухій жаркій погоді, очікується дружний вихід довгоносиків, активне заселення сходів цукрових буряків та підвищена шкідливість.

Впродовж останніх років  чисельність довгоносика була стабільно низькою, тому досягнення ЕПШ малоймовірне, внаслідок чого істотного впливу на урожай цукрових буряків даний шкідник не матиме. Можливе виникнення окремих осередків з підвищеною чисельністю та шкодочинністю сірого бурякового довгоносика в посівах ц/буряків.

Зазначені умови також сприятимуть розселенню з місць зимівлі жуків бурякової крихітки, щитоноски та блішки.

Перезимівля крихітки була благополучною (загибель за зиму становить 14%,  середня чисельність в місцях зимівлі - 23,0 екз/кв.м.). Зважаючи на теплу погоду навесні шкідливість бурякової крихітки може бути досить інтенсивною.

Середня чисельність бурякової щитоноски в місцях зимівлі становить 0,3 екз/кв.м, за виживання 82% популяції шкідника. Впродовж вегетаційного періоду підвищена чисельність щитоносок можлива в окремих осередках.

У бурякової блішки виживання за зимовий період склало 86%, за чисельності жуків 2,3-5,0 екз/кв.м. Даний фітофаг повсюдно завдаватиме шкоди посівам ц/буряків, особливо найбільш небезпечний період від початку появи сходів до ІІ пар справжніх листків в суху та спекотну погоду. 

Виживання бурякової мінуючої мухи за зимовий період становить  84%, середня чисельність пупаріїв в місцях зимівлі – 0,4-0,5 екз/кв.м. Зимуючого запасу шкідника достатньо, для підвищеної шкідливості личинок в період вегетації, в окремих осередках посівів цукрових буряків.

Шкідники картоплі та овочевих культур

Виживання колорадського жука навесні поточного року становить 84%, за середньої чисельності 2,5-3,3 екз/кв.м., що в деякій мірі вище минулорічних показників.

Даний шкідник щорічно завдає відчутної шкоди посадкам картоплі,  а враховуючи значне виживання його за зимовий період, при сприятливих погодних умовах впродовж вегетаційного періоду (тепла, без надмірних опадів погода), можуть призвести до масової шкідливості даного фітофага на посадках пасльонових культур і в поточному році.

Шкідники плодових культур

 За температури повітря 12оС на початку розпускання бруньок залишатимуть  гнізда і живитимуться бруньками, а потім молодими листочками гусениці  золотогуза. Виживання фітофага за зимовий період становить 83%, за  середньої чисельності 1,0 гніздо/дерево. Підвищена чисельність шкідника  можлива лише в окремих осередках.

 Гусениці непарного та кільчастого шовкопрядів відроджуватимуться  за суми ефективних температур 110оС. Виживання даних шкідників  становить 81%, за чисельності 1,0 кладка/дерево. Прогнозується незначна  чисельність та шкідливість даних фітофагів, що матиме осередковий  характер.

 Заляльковування гусениць яблуневої плодожерки розпочнеться за  стійких температур понад 10оС, а виліт метеликів за суми ефективних  температур 90-110оС. За період перезимівлі загинуло 17% популяції  шкідника, при збереженні середньої чисельності гусениць 3,3 екз/дерево.  Шкідник матиме господарське значення та загрожуватиме всім плодоносним яблуневим садам.

повернутись назад