^ Наверх

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

Державна установа "Тернопільська обласна фітосанітарна лабораторія"

Прогноз фітосанітарного стану основних с/г рослин у господарствах Тернопільської області в травні 2014 року

30 квітня 2014, 10:45

Нетипові метеорологічні умови квітня, мали значний вплив на стан сільськогосподарських культур. Місячна температура на 1,8-2,0º була вищою за кліматичну норму.  Максимальна температура повітря піднімалася до  +20 +23ºС, а мінімальна знижувалася до заморозків -1 -5ºС. Розподіл опадів на території області був нерівномірним, від 31-50% норми в північних районах до 106-130% норми в південній частині.

Впродовж травня при зростанні тепла та прогріванні ґрунту, активність комах збільшуватиметься, зросте шкідливість фітофагів.

За достатнього зволоження відбуватиметься прояв, розвиток та поширення багатьох хвороб, які в подальшому створюватимуть загрозу с/г культурам, через порушення технології вирощування та невиконання захисних міроприємств.

Фітосанітарна ситуація в агроценозах впродовж травня, визначатиметься головним чином комплексом агрокліматичних умов, природних і господарських факторів.

 

БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ

Лучний метелик. На території Тернопільської області можлива поява та розвиток фітофага залітної популяції. Гусениці лучного метелика можуть живитися в посівах багаторічних трав, цукрових буряків, соняшнику, овочів та ін.

Стебловий (кукурудзяний) метелик. У травні за температури понад 15-16ºС гусениці фітофага заляльковуватимуться, можливий ранній початок льоту метеликів шкідника.

Дротяники та несправжні дротяники, хрущі, при чисельності 0,6-0,8 екз/кв.м., на полях під посів просапних культур, становитимуть суттєву загрозу сходам цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи, овочевих та ін.

Підгризаючі совки. Гусениці старших віків озимої та окличної совок заляльковуватимуться, в травні очікується літ метеликів.  Після додаткового живлення нектаром квіток самиці відкладатимуть на сухі рештки рослин, коріння бур'янів і культурних рослин яйця. В залежності від погодних умов, через 6-12 днів розпочнеться відродження гусениць, які в І-II-му віках тримаються на рослинах, а починаючи з III віку, живитимуться приховано у верхньому шарі ґрунту.

В умовах вегетаційного періоду поточного року очікується розтягнутий літ метеликів підгризаючих совок, відкладання ними яєць та відродження гусениць, що особливо необхідно врахувати в разі випуску трихограми.

За температури повітря 18-20ºС, в другій половині травня очікується літ метеликів І покоління листогризучих совок – капустяної, С-чорне, бавовникової,  совки-гамми, а осередково - городньої, люцернової та інших видів, а також відкладання яєць.

На початку та під час масового відкладання яєць метеликами совок доцільним буде випуск трихограми совочної форми.

На посівах цукрових буряків, соняшнику та кукурудзи, можливе незначне пошкодження рослин жуками піщаного мідляка.

 

ЗЕРНОВІ КОЛОСОВІ КУЛЬТУРИ

Хлібні клопи  (елія гостроголова, клоп-черепашка та ін.) масово перелітатимуть в посіви озимої пшениці, а пізніше заселятимуть і яру пшеницю. Спочатку дорослі клопи зосереджуватимуться на зріджених полях, які добре прогріті, де живитимуться клітинним соком. Пошкодження фітофагами стебел пшениці перед виколошуванням, призведе до білоколосості й зменшення маси зерна.

У посівах за прохолодної погоди клопи  перебуватимуть у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками ґрунту.

Після інтенсивного харчування клітинним соком клопи відкладатимуть яйця на стебла, листя культури та злакових бур`янів. У крайових смугах посівів озимих культур чисельність дорослих клопів становила 0,3-0,5 екз/кв.м.

За відсутності дощів у травні шкідливість клопів посилюватиметься, передусім на ярих колосових культурах, а за своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена.

Личинки хлібного туруна (жужелиці) продовжуватимуть живитися в озимині, згодом залялькуються. Через два тижні на поверхню ґрунту вийдуть жуки фітофага, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, жита, ячменю, вигризаючи спочатку зав’язь, а пізніше м’яке зерно.

Злакові мухи, з яких найпоширеніші шведські, чорна та опоміза пшенична, повсюди заселятимуть та пошкоджуватимуть озимі та ярі зернові культури. Весняне покоління шведських мух дуже небезпечне для ярої пшениці та ячменю, а також для сходів кукурудзи. Пошкодження рослин личинками мух спричинює зниження продуктивної густоти посівів й призводить до втрат врожаю зерна.

Хлібні блішки, здебільшого смугаста, скрізь поширюватимуться в посівах озимих, але шкідливішими будуть в посівах ярих зернових, зокрема в разі посушливого травня, де можлива їх надпорогова чисельність.

Хлібні п’явиці (червоногруда та синя) повсюди продовжуватимуть розвиток, відкладатимуть яйця, з яких відроджуватимуться личинки, що дуже шкідливі у посівах ярих культур: пшениці, ячменю та вівса. За низької зволоженості ґрунту ймовірне зростання шкідливості фітофага у вищевказаних культур, яке призведе до підсихання листя злаків, відставання у рості рослин, які виділятимуться серед здорових зелених листків, листками з  білястими смугами.

Злакові попелиці та пшеничний трипс повсюди в озимині й ярині масово розвиватимуться за теплої вологої погоди, яка сприятиме їх підвищеній шкідливості. Живлення сисних шкідників на зернових культурах викликає зменшення маси зернівки, що призводить до зменшення врожаю пшениці. Окрім того, ці фітофаги, зокрема попелиця, небезпечні ще й тим, що є переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур.

За теплої посушливої погоди повсюди розвиватимуться цикадки (шестикрапкова, смугаста), які висмоктуючи поживні речовини з рослин, пригнічують їх ріст. Вірофорні цикадки також можуть переносити вірусні хвороби.

В кінці травня хлібні жуки, зокрема кузька, а також красун та хрестоносець в посівах зернових колосових вилазитимуть на колос та живитимуться зерном. Ці фітофаги масово шкодитимуть передусім у прикрайових смугах полів, де середня чисельність личинок шкідника становитиме 0,3-0,5 екз/кв.м.

Борошниста роса, септоріоз, піренофороз, бура листкова іржа, гельмінтоспоріоз, кореневі гнилі, інші хвороби зернових колосових культур, повсюди інтенсивно розвиватимуться в разі випадання дощів та рясних рос, температурі повітря +16 +25°С.  В окремих осередках загущених посівів, з високим рівнем азотного удобрення, не виключено розвиток хвороб до рівня епіфітотії.

В посівах вівса розвиватиметься червоно-бура плямистість, інтенсивність поширення якої залежатиме від погодних умов.

Кореневі гнилі повсюди розвиватимуться за надмірного зволоження, частих перепадів температур повітря та інших негативних факторах розвитку рослин. Ознаками захворювання кореневими гнилями є прояв антоціанового забарвлення, та пожовтіння листя.

В період цвітіння, при температурі 20-25°С і відносній вологості повітря (на пшениці 60-85%, ячмені – 50-100 і вівсі – 35-40%) рослини уражуватимуться летучою та іншими видами сажок, насамперед  сприйнятливі сорти добре розвинутих, загущених, підживлених азотними добривами рослини посівів зернових культур.

 

Зернобобові культури

Бульбочкові довгоносики (смугастий, щетинистий) розвиватимуться і шкодитимуть в період сходів-галуження гороху, продовжуючи перелітати з багаторічних трав. За посушливої жаркої погоди, коли спостерігається затримка росту рослин, можна очікувати найбільшої шкоди від жуків.

В посівах гороху розвиватимуться і завдаватимуть шкоди горохові попелиця, зерноїд, трипс, комарик, інші.

Дощова погода при температурі повітря 24-28ºС сприятиме розвитку аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей.

Проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуть личинки чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусениці підгризаючих совок.

Сім’ядолям та першій парі справжніх листків сої завдаватимуть шкоди бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці.

Тепла помірно волога погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу, а за умов прохолодної погоди розвиватимуться сім’ядольний бактеріоз, пероноспороз, церкоспороз.

Під час проростання насіння за низьких температур та помірного зволоження у післясходовий період рослини сої хворітимуть фузаріозними та іншими кореневими гнилями.

У травні на посівах багаторічних трав (люцерні, конюшині, еспарцеті) за теплої помірно вологої погоди розвиватимуться та шкодитимуть бульбочкові та інші види довгоносиків (листковий люцерновий, сірий буряковий, насіннєїди-апіони), попелиці, клопи, гусениці підгризаючих і листогризучих совок.

 За прохолодної дощової погоди в посівах багаторічних трав поширюватимуться плямистості листя, кореневі гнилі, інші хвороби.

 

Технічні культури

В усіх районах області продовжуватиметься заселення сходів цукрових буряків сірим буряковим довгоносиком, який розвиватиметься і шкодитиме, насамперед в господарствах, на полях засмічених осотом, березкою, гірчаком та іншими рослинами, якими він живиться.

 За сухої сонячної погоди на сходах цукрових буряків шкодитимуть бурякові блішки, за теплої вологої погоди - бурякові крихітка та щитоноски.

Активне заселення посівів цукрових буряків буряковою листковою попелицею відбуватиметься за підвищеної температури та вологості повітря.

Надмірне зволоження ґрунту або його сухість, висівання неякісно обробленого фунгіцидними препаратами насіння та наявність у ґрунті патогенних організмів сприятимуть прояву та поширенню коренеїда в посівах цукрових буряків.

Озимий ріпак пошкоджуватимуть ріпаковий квіткоїд, насіннєві прихованохоботники, хрестоцвіті клопи, капустяна попелиця, ріпакові та капустяні білани.

Поширенню хвороб (пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз, гнилі) сприятиме тепла волога погода.

В посівах ярого ріпаку в період сходи-утворення розетки, за сухої сонячної погоди шкодитимуть хрестоцвіті блішки.

В посівах соняшнику на густоту рослин негативно впливатимуть ґрунтові шкідники – дротяники та несправжні дротяники, личинки хрущів. Також, можливі пошкодження рослин сірим довгоносиком та піщаним мідляком.

За сприятливих погодних умов, наявної ґрунтової і насіннєвої інфекції можливе ураження рослин культури пероноспорозом.

 

Картопля та овочеві культури

Колорадський жук. У травні жуки продовжуватимуть вихід з ґрунту і заселятимуть сходи картоплі, розсаду пасльонових культур. Фітофаги паруватимуться та відкладатимуть яйця. За оптимальних температур у межах 22-25ºС і відносної вологості повітря 70-75% можливе відродження личинок.

За умов сухої жаркої погоди скрізь на хрестоцвітих культурах (редисці, капусті, ін.) зростатиме чисельність та шкідливість хрестоцвітих блішок.

В господарствах та на присадибних ділянках, при недотриманні сівозміни, не виконанні агротехнічних заходів і просторової ізоляції хрестоцвітих культур, розвиватиметься та шкодитиме капустяна (весняна) муха.

Осередково відмічатиметься пошкодження прихованохоботниками, баридами та міллю, а за вищезазначених умов, можливий підвищений рівень розвитку та шкідливості фітофагів.

Плантації цибулі заселятиме та пошкоджуватиме цибулева муха, личинки якої можуть завдати суттєвої шкоди рослинам.

 

Плодові насадження

Скрізь у плодових насадженнях впродовж місяця продовжуватимуть розвиток і завдаватимуть шкоди листкам, квіткам і зав’язі яблуневий квіткоїд, а осередково - букарка та казарка. Довгоносики паруватимуться і відкладатимуть яйця, згодом відроджуватимуться їх личинки.

В період опадання зайвої зав’язі масово з’являтимуться молоді жуки яблуневого квіткоїда. За високого рівня їх шкідливості, шкідник здатний призвести до значних пошкоджень зерняткових плодоносних садів.

В період утворення зав’язі триватиме живлення гусениць золотогуза, розанової листокрутки, яблуневої молі.

За відсутності вчасних захисних заходів в яблуневих насадженнях, що межують з лісосмугами, гусениці кільчастого і непарного шовкопрядів, завдаватимуть істотної шкоди, грубо об’їдаючи листя.

Помірні температури та вологість повітря сприятимуть інтенсивному розвитку сисних шкідників (кліщів, попелиці, медяниці, щитівок), які заселятимуть та пошкоджуватимуть молоді листки та пагони.

У зерняткових садах заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, літ метеликів якої розпочнеться за суми ефективних температур (вище 10оС) 90-110оС, а масовий літ за 150-170оС. Відкладання яєць фітофагом відбуватиметься за відсутності опадів і вітру, а також температури повітря понад 16оС у вечірні години.

В сонячну тиху погоду за температури не нижче 16оС активізуються плодові пильщики, які відкладатимуть яйця, а згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру.

Вишнева муха літатиме і відкладатиме яйця під час утворення зав’язі у вишні й черешні.

При температурі 18-25оС і підвищеній вологості повітря, скрізь в зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса, парша.

В разі прохолодної дощової погоди під час цвітіння садів можливий значний розвиток та поширення моніліального опіку.

Масовому поширенню інфекції кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, полістигмозу сливи сприятиме прохолодна погода при випаданні значної кількості опадах.

повернутись назад