«Хімію» про всяк випадок застосовувати не можна
Початок весни — один з найвідповідальніших періодів для власника садиби. Від своєчасності і правильності виконання найперших весняних робіт в саду залежить,як виглядатиме сад і наскільки здоровими будуть всі рослини навколо будинку.
Із настанням відлиги сніг у саду швидко розтає.Стабільна плюсова температура повітря сприяє стрімкому розвитку основних збудників хвороб і шкідників.
Серйозною небезпекою для плодових дерев і кущів у період розпускання бруньок є садові довгоносики, квіткоїди, молі та листовійки. Значної шкоди, переважно молодим деревцям, завдають кліщі, попелиці, листоблішки.
Плодові рослини уражують різноманітні хвороби,серед яких домінують парша яблуні та груші,борошниста роса яблуні,кокомікоз вишні та черешні,клястероспоріоз кісточкових, моніліоз.
Одним із старовинних методів захисту рослин є струшування імаго.Механічний метод, завдяки безпечності для довкілля, набув широкого застосування у приватному секторі.Дорослих комах струшують щодня зранку (за температури не вище 10°С). Оскільки в прохолодну погоду імаго ціпеніють,то після удару палицею по гілках вони падають.
Проти брунькоїда, в якого недорозвинуті крила,механічний метод буде значно ефективнішим,ніж проти квіткоїда та пильщиків,які за температури вище 10°С починають літати.
Якщо після струшування виявлено понад 40 довгоносиків або 10 пильщиків на одне дерево,без обприскування не обійтися.На яблуні у фенофазу оголення бутонів проти довгоносиків і на яблуні та сливі перед цвітінням проти плодових пильщиків застосовують інсектициди:Актара, Конфідор, Ратибор, Моспілан, Карате, Децис, Бомбардир.Ці препарати ефективні проти листовійок, шовкопрядів, молей, попелиць, медяниць.
Інсектицид Актара контролює лише деяких фітофагів,серед яких довгоносики, попелиці та плодові пильщики.Для регулювання чисельності кліщів застосовують акарицид Таурус.
Якщо дерева заселяють лише сисні шкідники,проти них використовують господарське мило (200–400 г на 10 л води) або настій тютюну.Для приготування настою беруть 400 г відходів тютюну (пил, тверді частини), заливають 10 л води, настоюють одну добу, потім проціджують, додають 40 г попередньо розчиненого господарського мила.
Якщо до розпускання бруньок зерняткові й кісточкові культури не обробили 3% бордоською рідиною, після їх розпускання дерева обприскують 1% бордоською рідиною, Хорусом, або Купроксатом.
Сорти яблуні, сприйнятливі до парші та борошнистої роси в фенофазу рожевого бутона, обробляють удруге фунгіцидами Скор, Стробі.Сорти яблуні, стійкі проти парші, але сприйнятливі до борошнистої роси,обприскують названими фунгіцидами або застосовують препарати,ефективні проти борошнисторосяних грибів: Топаз, Топсін.
Перед цвітінням проти плямистостей кісточкових і моніліозу застосовують фунгіциди,які містять мідь,або Топаз, Топсін.
Смородину та аґрус уражують збудники хвороб антракнозу,борошнистої роси, септоріозу,бокальчастої іржі. На малині паразитують збудники дідімели,або пурпурової плямистості,антракнозу,септоріозу.Захисні заходи плодоносних кущових ягідників та суниці проти шкідливих організмів із застосуванням хімічних засобів рекомендовано проводити у фенофази від розпускання бруньок до цвітіння та після збирання врожаю. Застосування біологічних препаратів можливе в період від цвітіння до збирання врожаю.
Значної шкоди плодовим культурам завдають попелиці.Шкодять здебільшого личинки,висмоктуючи сік рослин,що призводить до викривлення пагонів,деформації листків та плодів.Коли личинки попелиці відроджуються, кущі обробляють інсектицидами Арріво,Децис,Карате,Фастак,Актара,Конфідор,Моспілан,Ратибор, Бомбардир або ж кущі опилюють деревним попелом .
Кліщі шкодять ще до розпускання бруньок і селяться всередині гал.Для регулювання чисельності кліщів на смородині застосовують акарициди Омайт,Ортус. Кущі обприскують у період відокремлення лусочок — перед цвітінням.
Підвищення імунітету кущових ягідників можливе після підживлення рослин фосфорнокалійними добривами.Дуже уважно слід поводитись під час внесення азотних добрив,надлишок яких сприяє розвитку борошнистої роси та вірусних хвороб.Під порічки та агрус не вносять калійних добрив із вмістом хлору.
Смородину висаджують подалі від низьких заболочених місць,на яких росте осока — проміжний господар бокальчастої іржі.Під час розпускання бруньок кущі обприскують 1% бордоською рідиною.Проти борошнистої роси,крім хімічних препаратів,ефективні кальцинована сода ,настій коров'яку (1 частина на 2 частини води).
Багато шкідників і збудників хвороб рослин перезимовують на ослаблених гілках.Тому під час весняної обрізки плодових дерев видаляйте відмерлі й ушкоджені гілки,виносьте їх із саду і спалюйте.Зрізи зачищайте і замазуйте садовим варом або олійною фарбою на натуральній оліфі.
Якщо протягом зими з дерев не були зняті і знищені павутинні гнізда із сухого листя з гусеницями золотогуза і бояришниці,а також муміфіковані (засохлі) плоди, уражені плодовими гнилями,цю роботу теж проведіть рано на весні.
Перед розпусканням бруньок на плодових деревах, коли середньодобова температура повітря сягне 5°С,наступає пора першого обприскування плодових і ягідних насаджень.
До розпускання бруньок у садах можна застосовувати, залізний і мідний купорос. Рекомендуємо в цей час обробити дерева і кущі розчином мідного купоросу та карбаміду. Цей захід крім боротьби з шкідливими організмами,дасть змогу підтримати азотом ослаблені після зими рослини.
Недосвідчені садівники помилково вважають,що хімічні засоби захисту рослин, рекомендовані для ранньовесняного обприскування садів,однаково ефективні проти всіх видів зимуючих в саду шкідників.Це не так.
●Мідний купорос (98%- ний розчинний порошок) застосовують до розпускання бруньок для боротьби зі збудниками парші,моніліозу,різних плямистостей листя яблуні та груші.
●Залізний купорос (53%- ний розчинний порошок) використовується для обприскування яблунь, груш і грунту під ними до початку вегетації,а також для боротьби із хворобами штамбів і скелетних гілок,зокрема з мохами і лишайниками.
Обприскування дерев і чагарників до розпускання бруньок проводять методом промивання,бо тільки при рясному змочуванні гілок можна знищити шкідників і спори збудників хвороб,багато яких зимує в тріщинах кори тощо.
Успіх боротьби зі шкідниками і хворобами саду залежить головним чином від своєчасного і правильного застосування хімічних і біологічних засобів захисту рослин. Проте це не означає,що слід щорічно за визначеною схемою обприскувати сад.Заходи боротьби необхідно планувати,виходячи зі ступеня зараженості рослин шкідниками та очікуваної появи хвороб.Застосовувати хімічні засоби «про всяк випадок» не слід.
Завідувач відділу аналітики
пестицидів, агрохімікатів
Державної установи «Тернопільська
обласна фітосанітарна лабораторія»
Гоц А.В.
