^ Наверх

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

Державна установа "Тернопільська обласна фітосанітарна лабораторія"

Хризантемам загрожує біла іржа

" Хризантемам загрожує біла іржа "

Коли погода стає все більш дощова, а дні коротші, свої барвисті суцвіття розкривають хризантеми. І в цьому немає нічого дивного, що одні рослини давно відцвіли і розсипали свої насіння, хризантеми цвітуть восени, ніби всупереч усім законам життя.  Це короткоденна рослина - останній подих літа, що минає.Їм байдуже яскраве сонце, холодний дощ або сильний вітер, безліч яскравих суцвіть радують око до снігу і сильних морозів.

          Хризантема – багаторічна рослина, яка може довго рости на одному місці без пересадок, тому підвищується ймовірність ураження кущів хворобами і шкідниками. Але навіть молоді, недавно посаджені рослини необхідно регулярно оглядати на наявність ознак захворювань і шкідників, відразу ж приймаючи необхідні заходи.

         Часто проблеми з хризантемами бувають викликані неправильним доглядом. І хоча вони мають досить високий імунітет, хвороби хризантем можуть бути небезпечні при недостатньому поливі, високій температурі повітря, інтенсивному вегетативному розмноженні і тривалому вирощуванні в закритому приміщенні (теплиці).

 Найбільш небезпечним грибковим захворюванням хризантем є біла іржа хризантем. Вважається дуже шкідливою в країнах, що займаються промисловим вирощуванням культури. Гриб має високий потенціал адаптації та здатності для існування в нових умовах, хвороба швидко поширюється в різні регіони світу, а вартість ліквідації осередків зараження досить висока. Масове ураження рослин у теплицях може викликати 80% знищення врожаю, аж до повної втрати популяції рослин хризантем.

         Білою іржею уражаються в основному листки, рідше – стебла. Захворювання проявляється у вигляді невеликих блідо-жовтих плям як на верхній, так і на нижній стороні листків. Згодом плями збільшуються і стають яскраво-жовтими, а їх центр – коричневим. На нижній стороні листка на цих плямах розвиваються пустули. Сильно уражені листки, як правило, передчасно відмирають, і рослини виглядають,  немов обпалені. Хворе листя часто закручується донизу, а на квітках ураження спостерігається у вигляді некротичної крапковості.

Збудник поширюється живцями, тепличними або кімнатними хризантемами у горщиках, зрізами квітів. Місцем резервації збудника можуть бути рослинні рештки, які зберігаються на поверхні ґрунту, одязі, взутті, інвентарі. Спори можуть розсіюватися також краплинами води. Тому при поливі бажано не допускати потрапляння води на листки. Здорові на вигляд рослини не можуть бути гарантом безпеки, так як дане захворювання може перебувати в прихованій стадії до 8 тижнів і лише з   настанням   сприятливих   умов   захворювання може проявитися. Переносниками захворювання можуть бути і комахи.

         Заходи боротьби включають заборону ввезення посадкового матеріалу, зрізів квітів, які не пройшли фітосанітарний контроль.

У разі виявлення хвороби в господарстві запроваджується  карантинний режим  і проводять заходи щодо локалізації та ліквідації вогнища: забороняється заготівля і реалізація живців хризантем, уражені рослини видаляють і спалюють.

З агротехнічних заходів найбільшу значимість мають: знезараження ґрунту і посадкового матеріалу, знищення рослинних залишків, регулювання поливів і вентиляції теплиць, уникнення загущеності рослин. Найбільш надійним способом запобігання поширенню хвороби є вирощування стійких сортів хризантем.

         Прохання до всіх, хто вирощує хризантеми – використовувати для посадки тільки здоровий матеріал. Купувати живці хризантем тільки за наявності у продавця фітосанітарних документів на партії квітів.

Зімовська Ірина Романівна        

Головний фахівець-міколог       

                                                                           відділу фітосанітарного аналізу