^ Наверх

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

Державна установа "Тернопільська обласна фітосанітарна лабораторія"

Прогноз фітосанітарного стану озимих культур в господарствах Тернопільської області в осінній період 2014 року

30 вересня 2014, 15:01

Вирощування озимих зернових культур – основа економічної стабільності більшості сільськогосподарських підприємств України. Одержання стійких урожаїв і збільшення виробництва зерна - одне з найважливіших завдань сільського господарства.

Зерновим колосовим культурам в Україні завдають шкоди понад 100 видів комах, три види кліщів, два - нематод, мишоподібні гризуни. Суттєвої шкоди завдають рослинам понад 20 хвороб, збудниками яких є гриби, бактерії, віруси тощо.

За даними наукових установ НААН України шкідливі організми призводять до втрат урожаю, що переважають 30%, а в окремі роки - 50%. Отже, кожен третій, а інколи і другий гектар зернових колосових культур людина засіває для підтримування життєдіяльності шкідливих організмів. Для зменшення втрат урожаю, необхідно застосовувати різні методи захисту рослин. Відомо, що без захисту від шкідливих організмів на доброму агротехнічному фоні (попередник, система удобрення та обробіток ґрунту близькі до оптимальних), можна одержати урожай зерна озимої пшениці у межах 3-4 т/га, а за високого рівня захисту - 7-10 т/га.

За даними Департаменту агропромислового розвитку ОДА під урожай 2015 року, цьогорічної осені с/г підприємствами намічено посіяти 142,7 тис. га озимих колосових (пшениця, ячмінь, жито). Строки сівби озимих зернових культур, через екстремальні погодні умови дещо зміщуються до періоду фізіологічно кращої підготовки ґрунту.

При розміщенні озимих зернових після стерньових (осередково), за умов достатнього зволоження, можливе формування передумов інтенсивного розмноження та підвищеної шкідливості личинок хлібного туруна (жужелиці), чисельність яких на сходах падалиці та в місцях біля скирт становить 0,4-0,6 екз/кв.м.

Личинки жужелиці, що відроджуються з серпня до настання приморозків, живучи в нірках верхнього шару ґрунту живляться вночі листочками сходів падалиці, а згодом і озимини на поверхні ґрунту, а в день затягують їх у нірки і об'їдають. Пошкоджені личинками хлібної жужелиці листки пшениці мають змочалений вигляд. За зниження температури до 0°С живлення личинок припиняється. Однак до цього часу вони здатні істотно пошкодити сходи озимини, насамперед при розміщенні озимої пшениці на одному полі, впродовж кількох років, що призводить до накопичення фітофага. Личинки завдають більшої шкоди озимині здебільшого восени. При цьому важливим є фактор вологості ґрунту. У посушливу осінь личинки живляться 15-25 днів, за випадання дощів 100 днів.

Також, у посівах зернових культур розмножуватимуться та істотно шкодитимуть багатоїдні шкідники, більшість з яких знаходяться в ґрунті, а саме підгризаючі совки (озима, оклична), дротяники й несправжні дротяники.

Пошкодження гусеницями підгризаючих совок залежатиме від їх віку та фази розвитку культури. Відчутної шкоди фітофаги завдаватимуть пізнім, недружнім сходам озимих зернових культур, які не мають сформованого вузла кущення. Пошкодження найчастіше починається з країв поля і поширюється на ньому плямами, які надалі утворюють суцільні «плішини», інколи досить великих розмірів. Загроза з боку цієї групи шкідників, зростатиме за відсутності передпосівної культивації на площах ранніх строків сівби озимих.

Хімічні заходи захисту від туруна доцільні за наявності 1,0-2,0 личинок/кв.м у фази сходи-3-й листок, а також  2,0-3,0  і більше гусениць совки/кв.м. Для цього ефективні Альфагард 100, к.е., 0,1-0,15 л/га, Данадим Мікс, КЕ 1,0 л/га, Дурсбан 480, к.е., 1,0-1,5 л/га, Піринекс, к.е., 1,2 л/га, Фостран, к.е., 1,5 л/га, або інші препарати за регламентами існуючих технологій.

За ранніх строків сівби та помірно-теплої вологої погоди є небезпека масового заселення та пошкодження сходів злаковими мухами (шведська, чорна пшенична, озима, опоміза пшенична, інші), які активно розвиваються на падалиці зернових культур.

Через пошкодження озимих культур злаковими мухами осіннього покоління до настання кущіння, значна частина рослин відмирає. Особливо зростає їх частка в умовах посухи. У рослин, які вижили, істотно знижується зимостійкість, тому багато з них гине впродовж перезимівлі.

За теплої погожої затяжної осені озимину заселятимуть злакові попелиці і цикадки, які шкодять безпосередньо висмоктуючи соки з рослин, в результаті чого пригнічується їх ріст і розвиток. А найголовніше, попелиці і цикадки є переносниками вірусних хвороб типу мозаїки та карликовості.

Найнебезпечнішим є пошкодження сходів до фази кущіння озимих. За середньодобової температури +13 +15°С і вище, сухої та теплої погоди впродовж першої половини жовтня, є заселення сисними та внутрішньостебловими шкідниками сходів озимини. За таких умов зростає вірогідність безпосереднього ураження рослин вірозами.

Тому за порогової чисельності (злакові мухи – 40-50 екз/100 п.с., попелиці – 100 особин/кв.м, цикадки – 50-150 екз/кв.м), у фази сходи-кущіння посіви обприскують осередково чи суцільно інсектицидами Актара 240 SC, к.с., 0,15 л/га, Борей, КС  0,12-0,14 л/га, Альфа М-Зоря, КЕ 0,15 л/га,  Альфекс, КЕ 0,1-0,15 л/га, Бестселлер Турбо 200, КС 0,05-0,08 л/га, Данадимом стабільний, к.е., 1-1,5 л/га, Енжіо 247 SC, к.с., 0,18 л/га, Карате Зеоном, мк.с., 0,15 л/га, Карате, к.е., 0,15-0,2  л/га, Нурел Д, в.е., 0,75-1 л/га, Фастак, КЕ, 0,1 л/га, Нокаут, КЕ 1-1,5 л/га, або іншими згідно “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.

За умов теплої вологої погоди восени сходи озимини, на добрих агрофонах можуть хворіти на кореневі гнилі, борошнисту росу, буру листкову іржу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, інших плямистості, збудники яких повсюди накопичились в ґрунті, рослинних рештках та насінні цьогорічної вегетації.

Захистом посівів від хвороб передбачається виконання комплексу організаційних та агротехнічних заходів, спрямованих на створення оптимальних умов для росту і розвитку рослин, що підвищує їх стійкість і витривалість.

Якщо попереджувальні заходи будуть недостатніми, аграріям важливо застосувати хімічне оздоровлення посівів через обробку їх відповідними фунгіцидами, а саме: Абакус, мк.е., 1,25-1,75 л/га, Тілт 250 ЕС, к.е., 0,5 л/га, Аканто плюс, к.с., 0,5-0,75 л/га, Бампер супер, 490, КЕ 0,8-1,2 л/га, Альбіт ТПС, т.п.с., 0,04 л/га, Солігор 425 ЕС, КЕ, 0,7-1,0 л/га, Замір 400, ВЕ 0,75-1,5 л/га, Альто Супер 330 ЕС, к.е., 0,4-0,5 л/га, Амістар Екстра 280 SC, КС, 0,5-0,75 л/га, Вареон 520 к.е., 0,6-1,0 л/га, Амістар Тріо 255 ЕС, КЕ 1 л/га, Аякс, КС, 0,4-0,6 л/га, Дерозал 500 SC, КС, 0,5 л/га, Імпакт 25 SC, к.с., 0,5 л/га, Імпактом Т, к.с., 1 л/га, Колфуго Супер в.с. 1,5 л/га, Ліндер Топ, КЕ 1,0-2,0 л/га, Медісон 263 SC, КС 0,7-0,9 л/га, Міраж, КЕ, 1,0 л/га, Рекс Дуо, к.с, 0,4-0,6 л/га, Фолікур 250 ЕW, ЕВ, 0,5-1,0 л/га,  Топсін-М, ЗП, 1,0 л/га, Церкоштеф, к.с., 0,5 л/га або їх аналогами.

В умовах затяжної осені може загостритися проблема з мишоподібними гризунами, здебільшого полівок (нориць), надпорогова чисельність яких відмічається на стерні, багаторічних травах, неорних землях, садах, просапних культурах. Піку розмноження мишоподібних гризунів слід очікувати у жовтні-листопаді. Вони охоче поїдають всі зернові культури і ріпак від появи сходів до повного достигання врожаю.

Тому, обстеження на виявлення гризунів проводять систематично, впродовж осені, а також пізно восени перед настанням стійких похолодань, а надалі додатково за потреби.

Боротьбу з мишоподібними гризунами слід розпочинати із знищення їх осередків біля скирт, лісосмуг, на площах багаторічних трав та інших угідь через реалізацію агротехнічних заходів, зокрема знищення післяжнивних решток і сходів падалиці, доцільне лущення стерні, збирання соломи і своєчасний основний обробіток ґрунту. При виявленні більше 3-5 жилих колоній /гектар по полю розкладають в жилі нори дозволені до використання родентициди. Захист озимини від мишоподібних продовжують до випадання снігу.

За даними Департаменту агропромислового розвитку ОДА озимий ріпак в с/г підприємствах посіяно на площі 50,8 тис. га або 110%, від прогнозованої 46,0 тис. га.

Захист ріпаку в першу чергу розпочинається з організаційно-господарських та агротехнічних заходів. Правильне включення ріпаку у сівозміну має суттєве значення для отримання високих і стабільних урожаїв і економічно вигідного виробництва. Важливу роль відіграє як попередник, так і витримка необхідної паузи в його вирощуванні на полі, а також максимально допустима частка ріпаку у сівозміні. Чергування культур у сівозміні ґрунтується на потребах постійного підвищення родючості ґрунту, знищення бур’янів, падалиці та інших капустяних культур, обмеження шкідливості потенціальних, переважно спеціалізованих шкідників і хвороб. Високі й стабільні врожаї озимого ріпаку отримують при запровадженні в господарствах спеціалізованих ріпакових сівозмін (частка ріпаку займає до 25%), з максимальним насиченням їх зерновими культурами. Дотримання сівозміни обмежує чисельність на ріпаку у фазі сходів хрестоцвітих блішок, ріпакового пильщика, капустяної попелиці, хрестоцвітих клопів, капустяного та ріпакового біланів, листогризучих та підгризаючих совок, інших фітофагів.

Нетоксиковані сходи озимого ріпаку повсюди заселятимуть хрестоцвіті блішки, які  за сухої погоди, при температурі вище +15°С нищитимуть молоді рослини культури. За наявності блішок 3,0-5,0 екз/кв.м посіви рекомендовано захищати інсектицидними препаратами Децис f-Люкс 25 ЕС, КЕ, 0,25-0,50 л/га, Альфагард 100, к.е. 0,10-0,15 л/га, Бестселлер Турбо 200, КС 0,05-0,08 л/га, Біскайя 240 ОD, МД 0,3-0,4 л/га, Сумі-альфа, КЕ 0,3 л/га, Протеус 110 OD, МД, 0,5-0,75 л/га та іншими дозволеними препаратами.

У фазу 3-4 розеткових листків ріпак заселятимуть ріпаковий пильщик, капустяні совка, білани, які передусім пошкоджуватимуть сім’ядолі та листки. Від ріпакового пильщика (3,0 екз/кв.м), капустяних біланів і совки (2,0 гусениці/кв.м), хрестоцвітих клопів та інших, захищають рослини ріпаку через обприскування Карате Зеон 050 CS, мк.с., 0,15 л/га, Децис Профі 25 WG, ВГ, 0,07 кг/га, Кайзо, ВГ, 0,15-0,2 кг/га, Шаман, КЕ, 0,5 л/га або інші.

Ріпак досить вибагливий до родючості ґрунтів, тому потребує більшої кількості добрив, ніж зернові. Азотні добрива є важливим фактором формування високої врожайності й якості насіння. Вони істотно впливають на фітосанітарний стан посівів і рівень потенційних втрат врожаю. На ґрунтах з високою родючістю азотні добрива під озимий ріпак з осені не вносять, запобігаючи переростанню рослин до початку зими, що погіршує зимостійкість рослин і сприяє розвитку бактеріозу коренів, снігової плісені, пероноспорозу, внаслідок чого спостерігається загибель посівів у ранньовесняний період. Надмірні дози азоту сприяють розмноженню капустяної попелиці, хрестоцвітих клопів, біланів.

Осіннє поле ріпаку, насамперед за теплої вологої погоди, потерпатиме від хвороб, зокрема альтернаріозу, пероноспорозу, фомозу, циліндроспоріозу.

За порушення сівозміни, загущенні й забур’яненні посівів, внесенні надмірних доз азотних добрив та частих дощів ймовірний прояв гнилей.

На початку жовтня всередині коренів, біля кореневої шийки з утворенням порожнин з наступним побурінням серцевини можливий прояв бактеріозу коренів. Більшість таких коренів до весни ослизнюється і розмочалюється, що спричиняє в свою чергу загибель рослин. Поширенню збудників хвороби сприяють комахи (ріпаковий пильщик, капустяна муха).

За появи ознак даних хвороб у фазі утворення розетки, рослини ріпаку слід оздоровлювати застосувавши один з дозволених препаратів Ридоміл Голд МЦ 68 WG, в.г., 2,5 кг/га, Замір 400, ВЕ, 1,0-1,5 л/га, Колосаль Про, МЕ, 0,4-0,6 л/га, Містік, к.е., 1,0 л/га, Фитал, РК 2,0-3,0 л/га або інші.

У фазі 4-5 листків за наявності інфекції альтернаріозу, циліндроспоріозу, фомозу, склеротиніозу та для стримування росту листя і підвищення стійкості до екстремальних погодних умов, рослини оздоровлюють фунгіцидами Містик Супер,  к.е. 0,5-1,0 л/га, Тілт 250 ЕС, к.е. 0,5 л/га, Оріус 250, в.е. 0,5-0,75 л/га або іншими.

У фазі 5-6 листків культури для запобігання переростання та покращення перезимівлі проводять обробку Карамбою, в.р., 0,75-1,25 л/га або Фолікулом 250 EW, EB, к.е. 0,5-0,75 л/га.

Слід зазначити, що важливими умовами оптимізації ефективності хімічного захисту посівів і зменшення небезпеки для довкілля є дотримання технологій застосування пестицидів, норм витрати робочої рідини і препаратів, правил приготування робочої рідини й обробки посівів. Працюючи з пестицидами, слід суворо дотримуватися правил безпеки, які забезпечують збереження навколишнього середовища від забруднення залишками хімічних засобів захисту рослин.

Таким чином, хімічний захист озимини восени - важлива складова системи догляду за посівами, передумова успішної перезимівлі і формування потенціалу продуктивності озимого клину.

повернутись назад