Багатоїдні шкідники
Умови перезимівлі багатоїдних шкідників на території Тернопільської області були сприятливими.
Результати весняних контрольних обстежень проведених державними фітосанітарними інспекторами та працівниками відділу фітосанітарних процедур в господарствах Тернопільської області свідчать:
Виживання ґрунтоживучих шкідників за період перезимівлі становить 86,0-87,0%, при зниженій середній чисельності дротяників 0,7 екз/кв.м., травневих хрущів - 0,6 екз/кв.м, червневих хрущів – 0,4 екз/кв.м., озимої совки 0,4 екз/кв.м., що нижче показників минулого року.
Впродовж вегетаційного періоду за умовах оптимального ГТК, очікується істотна шкідливість грунтоживучих фітофагів в посівах с/г культур, при відсутності ефективного контролю за їх розвитком.
Особливу небезпеку становитимуть дротяники і несправжні дротяники в посівах цукрових буряків та кукурудзи, оскільки вразливість кукурудзи пояснюється тим, що проростання насіння співпадає з періодом активного виходу шкідників у верхні шари ґрунту, а початкові фази розвитку буряків - з період активного живлення шкідників.
Крім того, беручи до уваги, що прохолодна погода другої половини квітня, стримувала появу сходів ярих культур, тому існує загроза значних пошкоджень їх ґрунтовими шкідниками.
Виживання жуків піщаного мідляка, яких після перезимівлі складає 84% популяції, при середній чисельності 0,4 екз/кв.м, показники на рівні минулого року.
Жуки мідляка особливо будуть небезпечні навесні для сходів просапних, технічних і овочевих культур. Проте, шкідливість їх спостерігатиметься лише на окремих площах культурних рослин.
Виживання гусениць листогризучих совок (капустяної, С-чорне, гамма, бавовникової) становить 83-85%, за середньої чисельності 0,4 екз/кв.м, що дещо нижче показників минулого року.
Наявна кількість перезимувалих фаз листогризучих совок достатня, щоб при оптимальному співвідношенні тепла та опадів впродовж вегетаційного періоду, забезпечити реалізацію потенційної плодючості та завдати гусеницям відчутної шкоди в посівах с/г культур.
При проведенні контрольних весняних розкопок зимуючих пронімф лучного метелика на орних землях не виявлено.
В поточному році інтенсивне розповсюдження і розмноження лучного метелика місцевої популяції малоймовірне. Однак не виключається можливість зальоту на територію області популяції з інших регіонів та створення окремих осередків з підвищеною чисельністю даного фітофага.
Погодні умови зимового періоду були сприятливими для доброї перезимівлі мишоподібних гризунів. Загибель їх за період перезимівлі становить 20%.
На посівах озимих культур середня чисельність гризунів утримується на рівні нижче ЕПШ – 1,9-2,2 жилих колоній/га, на посівах багаторічних трав нараховується в середньому – 3,5-4,5 жилих колоній/га.
Тому, зберігається небезпека пошкодження посівів с/г культур мишоподібними гризунами, оскільки чисельність, яка збереглась зростатиме, за рахунок міграції з природних резервацій та внаслідок розмноження.
Шкідники та хвороби зернових культур
На посівах озимих зернових, розміщених по стерньових попередниках, дохарчовуватимуться личинки хлібної жужелиці. Виживання шкідника за зимовий період становить 84%, при чисельності 0,3-0,5 екз/кв.м. та заселенні 22,9% площ.
Активному живленню личинок жужелиці у весняний період, а також восени сприятиме тепла, з достатньою вологозабезпеченістю ґрунту погода. Зважаючи на підвищену чисельність личинок, прогнозується зростання осередків шкідливості хлібної жужелиці в посівах озимих культур.
Триватиме вихід з місць зимівлі хлібних клопів, а при настанні впродовж 3-4 діб середньодобової температури 16-17оС і вище, дані шкідники перелітатимуть у посіви озимих зернових культур.
За даними весняних контрольних обстежень вижило 85% популяції шкідника, при чисельності 0,3-0,5 екз/кв.м.
За стрімкого наростанням тепла, можливе раннє і дружне мігрування клопів на посіви зернових культур.
В останні роки в агроценозах Тернопільської області спостерігається тенденція розширення ареалу шкідливості хлібних клопів, зокрема збільшення питомої частки клопа шкідливої черепашки в популяції клопів. Насамперед це зумовлено позитивним впливом на розвиток фітофага екологічних (жарка погода у весняно-літній період) та трофічних (покращення кормової бази через збільшення частки посівів зернових культур у сівозмінах) чинників. Враховуючи всі фактори та незважаючи на допорогову чисельність хлібних клопів в посівах, в разі сприятливих умов не виключена можливість виникнення осередків підвищеної чисельності та шкідливості, що матиме господарське значення.
Негативний вплив дорослої стадії черепашки на врожайність пшениці очікується головним чином на площах, прилеглих до лісів та полезахисних лісосмуг. В разі незадовільного стану посівів озимини і пересіву її ярими пшеницею та ячменем, в подальшому може посилитись необхідність в захисті посівів не тільки озимої пшениці, а і ярих колосових культур.
За результатами весняних контрольних розкопок виявлено виживання 83% зимуючого запасу хлібних жуків, за підвищеної чисельності в місцях зимівлі 0,4-1,0 екз/кв.м. Впродовж багаторічних років спостережень чисельність даних фітофагів утримувалася на допороговому рівні. Хоча, в останні роки, впродовж вегетаційного періоду спостерігалося збільшення чисельності та шкідливості хлібних жуків, що зумовлено, як і у випадку хлібних клопів, комплексом дії екологічних та трофічних чинників.
За рахунок незначної загибелі за зимовий період хлібних жуків, при сприятливих погодних умовах збережеться тенденція зростання заселення посівів зернових колосових культур хлібними жуками, проте характер шкідливості їх буде осередковим.
Виживання хлібної смугастої блішки, п’явиці, попелиць та цикадок за період перезимівлі склало 82-87%. Впродовж вегетації можлива підвищена шкодочинність даних фітофагів, особливо в посівах ярих зернових культур.
Крім того, в посівах озимих зернових культур відмічено раннє перезараження рослин збудниками борошнистої роси та септоріозу. Враховуючи, що з осені на частині площ було нагромаджено значну кількість інфекції вищенаведених хвороб, то за умов теплої дощової погоди впродовж весняно-літного періоду, можна очікувати масовий розвиток даних захворювань в посівах зернових культур.
Погодні умови, що склалися впродовж першої половини весняного періоду, сприятимуть прояву піренофорозу в посівах озимої пшениці.
За умов достатнього волого- та теплозабезпечення, спостерігатиметься інтенсивний розвиток та масове поширення даного захворювання в посівах озимої та ярої пшениці.
Шкідники і хвороби технічних культур
Виживання сірого бурякового довгоносика за зимовий період становило 84%, чисельність його у місцях зимівлі – 0,3-0,5 екз/кв.м., що нижче рівня минулого року.
При сухій жаркій погоді, очікується дружний вихід довгоносиків, активне заселення сходів цукрових буряків та підвищена їх шкідливість.
Досягнення ЕПШ сірого довгоносика малоймовірне, тому істотного впливу на урожай цукрових буряків фітофаг не матиме. Можливе виникнення окремих осередків з підвищеною чисельністю та шкодочинністю сірого бурякового довгоносика в посівах ц/буряків.
Зазначені умови також сприятимуть розселенню з місць зимівлі жуків бурякової крихітки, щитоноски та блішки.
Перезимівля бурякової крихітки була благополучною (виживання за зиму становить 85%, середня чисельність в місцях зимівлі - 30,0 екз/кв.м.). Зважаючи на теплу погоду, навесні шкідливість жуків бурякової крихітки може бути досить інтенсивною.
Середня чисельність бурякової щитоноски в місцях зимівлі становить 0,3 екз/кв.м, за виживання 83% популяції шкідника. Впродовж вегетаційного періоду, підвищена чисельність щитоносок можлива в окремих осередках.
У бурякової блішки виживання за зимовий період склало 87%, за чисельності жуків 2,5-6,0 екз/кв.м. Даний фітофаг повсюдно завдаватиме шкоди посівам ц/буряків, особливо найбільш небезпечний період від початку появи сходів до ІІ пар справжніх листків, за умов сухої та спекотної погоди.
Виживання бурякової мінуючої мухи за зимовий період становить 83%, середня чисельність пупаріїв в місцях зимівлі – 0,5 екз/кв.м., що на рівні минулого року.
Зимуючого запасу шкідника достатньо, для підвищеної шкідливості личинок в період вегетації в посівів цукрових буряків.
Шкідники картоплі
Виживання колорадського жука навесні поточного року становить 84%, за середньої чисельності 3,1-3,5 екз/кв.м, на рівні минулорічних показників.
Даний шкідник щорічно завдає відчутної шкоди посадкам картоплі, а враховуючи значне виживання його за зимовий період, при сприятливих погодних умовах впродовж вегетаційного періоду (тепла, без надмірних опадів погода), можлива масова шкідливість даного фітофага в посадках пасльонових культур в поточному році.
Шкідники плодових культур
За температури повітря 12оС в період розпускання бруньок залишили гнізда і живилися бруньками, а потім молодими листочками гусениці золотогуза. Виживання фітофага за зимовий період становило 85%, за середньої чисельності 1,0 гніздо/дерево.
Підвищена чисельність шкідника можлива лише в окремих осередках.
Гусениці непарного та кільчастого шовкопрядів відроджуватимуться за суми ефективних температур 110оС. Виживання даних шкідників становить 85%, за чисельності 1,0 кладка/дерево.
Прогнозується незначна чисельність та шкідливість даних фітофагів, що матиме осередковий характер.
Заляльковування гусениць яблуневої плодожерки розпочнеться за стійких температур понад 10оС, а виліт метеликів - за суми ефективних температур 90-110оС. За період перезимівлі загинуло 15% популяції шкідника, при збереженні середньої чисельності гусениць 3,6 екз/дерево.
Шкідник матиме господарське значення та загрожуватиме всім плодоносним яблуневим садам.
