ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ КОЛОСОВИХ КУЛЬТУР
Погодні умови цьогорічної вегетації, зокрема періоду достигання, сприяли розвитку хвороб колосу в посівах зернових культур. Тому, окремі партії зібраного зерна колосових культур уражені збудниками різних хвороб: септоріозу, фузаріозу, альтернаріозу, оливкової плісені, гельмінтоспоріозу, бактеріозу та борошнистої роси, а також дані хвороби продовжують розвиватися на колосках незібраних посівів.
Рекомендується для знищення значної частини збудників хвороб, також шкідників, обов’язково проводити лущення стерні, одночасно або одразу після збирання хлібів, з наступним (через 7-10 днів) проведенням глибокої зяблевої оранки.
Вказані агротехнічні заходи післязбирального періоду створюють кращі умови для подальшого вирощування різних с/г культур та знижують інтенсивність розмноження багатьох шкідників. Особливого значення це набуває, у випадку повторного вирощування зернових культур на одному і тому ж полі.
ШКІДНИКИ ТА ХВОРОБИ КУКУРУДЗИ
В посівах кукурудзи/зерно триває масовий літ, відкладання яєць та відродження гусениць кукурудзяного (стеблового) метелика. Гусеницями шкідника, які виявлено на 26,5% площ кукурудзи, пошкоджено 6,5% стебел, при середній чисельності 1,0 екз/рослину.
Відмічено літ та відкладання яєць метеликами бавовникової совки, інтенсивність льоту 5,0-8,0 екз. на феромонну пастку за 7 днів.
В першій декаді серпня літ і відкладання яєць даних фітофагів триватиме, розпочнеться відродження гусениць бавовникової совки та масове відродження гусениць кукурудзяного метелика.
Рекомендується в посівах кукурудзи, дл
я зменшення чисельності яєць бавовникової совки провести випуск трихограми совочної форми (50-100 тис. самиць/га).
Враховуючи строкатість посівів кукурудзи/зерно, рекомендується проводити постійний моніторинг посівів, особливо пізніх строків посіву, і при масовому відкладанні яєць кукурудзяним метеликом, необхідно провести повторний випуск трихограми вогнівочної форми (50-100 тис. самиць/га).
Проте, за виявлення 18% рослин з яйцекладками кукурудзяного метеликом або 6-8% рослин з гусеницями І і ІІ віків, необхідно застосувати для обробки однин з дозволених інсектицидів: Децис ф-Люкс к.е. 0,4-0,7 л/га, Ламдекс мк.с. 0,2-0,3 л/га, Борей к.с. 0,12-0,14 л/га, Карате Зеон 050 СS мк.с. 0,2 л/га, Карате 050 ЕС к.е. 0,2 л/га, Кораген 20 к.с. 0,15 л/га, Кайзо в.г. 0,3 кг/га або інші.
Відмічено початок льоту імаго західного кукурудзяного жука в посівах кукурудзи/зерно. Інтенсивність льоту 1,0 екз. на феромонну пастку за 3 дні.
Враховуючи розширення ареалу поширення та шкідливості західного кукурудзяного жука, можлива поява даного фітофага в посівах кукурудзи більшості районів області.
Рекомендується проводити постійний моніторинг розвитку кукурудзяного жука в період появи дорослих особин, а при виявленні імаго в осередках посівів кукурудзи, провести обов’язкове обприскування посівів кукурудзи препаратами: Карате Зеон мк.с.0,3 л/га, Кайзо в.г. 0,3 кг/га.
ШКІДНИКИ ТА ХВОРОБИ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ
Триває активне розмноження та нанесення шкоди буряковою листковою попелицею в посівах ц/буряків, в крайових смугах личинками шкідника заселено 12,9-20,0% рослин, а в середині поля – 7,0-9,0% рослин, при середній чисельності личинок 9,0-11,0 екз/рослину.
Відмічено літ імаго ІІІ покоління, відкладання яєць та відродження личинок бурякової мінуючої мухи, пошкоджених виявлено 3,0-6,0% рослин, при середній чисельності личинок 2,0 екз/рослину.
Розпочалося живлення гусениць листогризучих совок ІІ генерації (совки-гамма, С-чорне), якими пошкоджено 4,0-8,0% рослин, при середній чисельності – 0,6-0,7 екз/кв.м.
Рекомендується для регулювання чисельності шкідників в посівах ц/буряків, при перевищенні ЕПШ: заселенні личинками бурякової попелиці 15% рослин, мінуючої мухи - 30% рослин (3,0-5,0 личинок/рослину), провести крайові обробки, а при потребі і всього поля, одним з препаратів: Карате Зеон 050 CS мк.с. 0,125-0,15 л/га, , Енжіо 247 SC к.с. 0,18 л/га, Моспілан РП 0,050-0,075 л/га, Карате 050 ЕС к.е. 0,125-0,15 л/га, Файтер в.г. 0,08 в.г. 0,08 кг/га, Маршал 25 к.е. 0,8-1,0 л/га, Пірінекс 48 к.е. 2,5 л/га, Фуфанон 570 к.е. 1,0-2,5 л/га, Вантекс мк.с. 0,06-0,07 л/га, Штемитоат к.е. 1,0 л/га або інші.
Достатнє вологозабезпечення та значні перепади температури повітря мали сприятливий вплив на поширення церкоспорозу в посівах цукрових буряків, проте проведені захисні обмежили розвиток хвороби на листках культури. Хвороба поширена на 52,3% площ, уражених нараховується 3,6-7,0% рослин, з розвитком хвороби 1,0%.
Спостерігається ураження листків ц/буряків фомозом. Хвороба поширена на 13,0% обстежених площ, уражених нараховується 1,5-3,0% рослин;
Активне заселення рослин ц/буряків сисними шкідниками, призвело до прояву вірусних хвороб листя: жовтяниці та мозаїки. Вірусна жовтяниця поширена на 7,5% площ, уражених виявлено 1,0-2,0% рослин, а вірусна мозаїка – на 6,0% площ, з ураженням 1,5-1,0% рослин.
Спостерігається ураження коренеплодів ц/буряків звичайною паршею, хвороба поширена на 20,8% площ, уражених виявлено 1,3-2,0% рослин;.
В посівах цукрових буряків, переважно сортів зарубіжної селекції, триває поширення кореневих гнилей (фузаріозної та хвостової). Фузаріозною гниллю охоплено 28,6% обстежених площ, уражених нараховується 1,8-5,0% коренеплодів, загибель рослин складає 0,5%.
Рекомендується провести захисні фунгіцидні обробітки посівів дозволеними до використання препаратами: Фалькон 460 ЕС КЕ 0,6 л/га, Рекс Дуо к.с. 0,4-0,6 л/га, Топсін- М з.п. 0,6-0,8 кг/га, Аканто плюс 28 к.с. 0,5-0,75 л/га, Скальпель 250 к.с. 0,25 л/га, Дерозал 500 SC КС 0,3-0,4 л/га, Замір 400 в.е. 0,75-1,0 л/га, Абакус мк.е. 1,25-1,5 л/га, Фитал в.р.к. 2,0-3,0 л/га, Сарфун 500 SC к.с. 0,3-0,4 л/га, Медян Екстра 350 SC к.с. 4,0 л/га, Террасил 250 к.е. 0,6 л/га, Колфуго Супер в.с. 2,0 л/га, Імпакт 500 КС 0,125 л/га, Альбіт ТПС т.пс. 0,04 л/га, Супрім 400 в.е. 0,75-1,0 л/га або ін.
В окремих посівах ц/буряків виявлено рослини з ознаками фосфорного та борного голодування. Хворобами голодування уражено 10,0-20,0% рослин на 30% обстежених площ цукрових буряків.
Рекомендується для покращення стану і стійкості рослин до ураження кореневими гнилями та паршею, провести підживлення рослин хелатними добривами.
МИШОПОДІБНІ ГРИЗУНИ
Відмічено живлення мишоподібних гризунів на стерні зернових колосових культур, а також міграцію їх в посіви овочевих та пізніх просапних культур.
На стерні середня чисельність гризунів становить 2,1 жилих колоній/га, максимальна – 4,0 жилих колоній/га (3,0-5,0 жилих нори/колонію). На посівах цукрових буряків середня чисельність шкідника становить 1,2 жилих колоній/га, максимальна –3,0 жилих колоній/га (2,0-3,0 жилих нори/колонію).
Зважаючи на наявність кормової бази, при оптимальних агрокліматичних умовах для розвитку, передбачається зростання популяції мишоподібних гризунів.
Рекомендується для обмеження чисельності мишоподібних гризунів проводити профілактичні заходи: не допускати втрат зерна при збиранні, одразу ж проводити дискування стерні, а також своєчасну зяблеву оранку, що позбавить гризунів основного корму та надійного сховища.
Крім того, необхідно проводити постійний моніторинг за розвитком і чисельністю популяції гризунів у місцях резервації (неорні землі і посіви б/трав), щоб не допустити їх появи у посівах с/г культур.
Увага!!! При роботі з пестицидами необхідно суворо дотримуватись регламентів застосування препаратів, правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог.
