Погодні умови вегетаційного періоду 2013 року виявилися досить складними для розвитку сільськогосподарських культур, також вони мали суттєвий вплив на розмноження шкідників та розвитку хвороб. В зв’язку з цим, в посівах озимої пшениці відмічено ураження рослин озимої пшениці твердою сажкою. Це підтвердили і лабораторні дослідження, проведені спеціалістами Державної установи «Тернопільська обласна фітосанітарна лабораторія» за зразками представленими державними фітосанітарними інспекторами. Відбиралися для експертизи зразки пшениці сортів зарубіжної і вітчизняної селекції, що вирощуються в господарствах Тернопільської області різних форм власності.
Тверда сажка (Tilletia caries Tul., Tilletia tritici Wint.) - в посівах озимої пшениці поширена повсюдно. Найчіткіше симптоми хвороби виявляються на початку молочної стиглості зерна. Ознаками захворювання є: дещо сплющений колос, інтенсивно-зеленого забарвлення із синім відтінком, колоски у колосі неприродно розпушені, лусочки розсунуті під дією гриба. При роздавлюванні уражених колосків виділяється сірувата, оливково-бура рідина, що має запах гнилого оселедця – завдяки вмісту триметиламіну, через це тверду сажку ще називають смердючою.
У фазу повної стиглості уражений колос стоїть прямо, а замість зерна в ньому утворюються мішечки, заповнені чорною масою теліоспор, тоді як здоровий колос під масою налитого зерна поникає до землі.
Під час збирання, обмолоту, а також очищення зерна пшениці сажкові соруси руйнуються, теліоспори розпорошуються та потрапляють на здорове зерно, а в подальшому являються основними джерелами інфекції. Зараження пшениці може відбутися і від теліоспор, що потрапляють у ґрунт, у випадку, коли попередником її була пшениця. Основна ж маса теліоспор, які потрапили в ґрунт, під дією вологи і мікроорганізмів гине впродовж1-3 тижнів, проте окремі із них можуть зберігатися в ґрунті до двох років. Додатковим джерелом заспорення може бути тара, сівалки та інший знезаражений інвентар.
Основна кількість теліоспор затримується на чубчику зернівки. Інфікування відбувається тільки у фазу проростка. Потім у рослини утворюється міцелій, який дифузно поширюється, досягає конуса наростання, проникає в листки, стебла і колосок. Але в перший період росту зовні не проявляється дія збудника хвороби, лише під час формування зерна спостерігається значне розростання грибниці і утворення чорної спорової маси замість зерна. Проте, у колосі можуть уражатися всі зернівки, а також окремі з них.
Шкідливість твердої сажки зумовлюється, як відкритим недобором урожаю в результаті утворенням спорової маси замість зерна в колосі, так і прихованим недобором урожаю в результаті зрідження посівів, внаслідок відмирання заражених рослин. Уражені рослини зазвичай нижче здорових, через вкорочення міжвузлів.
Приховані втрати урожаю обумовлюються зменшенням на 30-40% маси надземної частини рослини, скороченням на 15-20% розміру стебла і колоса, у порівнянні з неінфікованими рослинами; у колосі на 10-15% формується менше зернин, зменшується маса 1000 зерен.
Крім того, встановлено, що при тривалому згодовуванні тваринам зерна з домішкою теліоспор твердої сажки, в деяких випадках у корів спостерігається порушення серцевої діяльності та зменшення надоїв молока.
Фактори, що сприяють розвитку твердої сажки:
- Проростання теліоспор і зараження значною мірою залежить від температури та вологості ґрунту. Максимальне зараження паростків пшениці відбувається при температурі +5 +10ºС та відносній вологості ґрунту 40-60%. Сприяють ураженню озимої пшениці пізні строки сівби, а ярої – надмірно ранні, в роки з прохолодною весною.
- Надмірна глибина загортання насіння;
- Загущені посіви;
- Важкі суглинкові ґрунти, бідні органічними речовинами.
Заходи захисту спрямовані на зниження поширення твердої сажки:
- Дотримання сівозміни;
- Лущення стерні та глибока зяблева оранка;
- Внесення під пшеницю органічних добрив;
- Використання збалансованих норм внесення мінеральних добрив;
- Вирощування стійких або слабоуражуваних сортів пшениці;
- Використання для посіву насіння з високими посівними якостями;
- Забезпечення оптимальної норми та глибини посіву;
- Дотримання встановлених строків посіву;
- Протруювання насіння дозволеними до використання в Україні протруювачами, з відповідним спектром дії на збудника хвороби.
Бажаємо щоб нива родила щедро, а духмяний хліб завжди був на столі!!!
